Т2-приставки: правда і міфи про цифрове телебачення в Україні

Цифрове ефірне телебачення Т2 — це з 2018 року головне джерело безоплатного телесигналу для мільйонів українців. Здавалося б, система давно працює, більшість мають або телевізори з підтримкою Т2, або потрібні приставки й дивляться канали. Але на практиці все не так просто. Багато хто досі не до кінця розуміє, як працює цифрове телебачення, і саме це породжує технічні непорозуміння, які передаються від людини до людини. 

У цій статті розберемо найпоширеніші міфи про Т2, пояснимо принципи його роботи людською мовою, та розповімо, чому Т2-приставка – найпростіший спосіб під’єднати телевізор до безоплатного цифрового телебачення.

Навіщо потрібна Т2-приставка: розвінчуємо чотири популярні міфи

Попри тривалий період використання Т2 в Україні, навколо цієї технології досі існує чимало хибних уявлень. Розглянемо найпоширеніші з них.

Міф 1: Т2 — платне телебачення

Це не так. Наземне цифрове телебачення стандарту DVB-T2 (Digital Video Broadcasting — Second Generation Terrestrial) в Україні є безплатним для глядача. Його поширення здійснюється у відкритому доступі через наземні ефірні передавачі, які охоплюють переважну частину території країни. Тобто, будь-хто в зоні покриття може приймати телеканали без підписки та щомісячної оплати. І найпростіший спосіб його дивитися — через Т2-приставку (ресивер), який є окремим пристроєм, що під’єднується до телевізора і дозволяє приймати цифровий сигнал. Основне завдання Т2-приставки — декодувати ефірний сигнал формату DVB-T2 та передавати його у вигляді зображення і звуку на екран без підписки й щомісячної оплати. Ви просто підключаєте приставку до телевізора (через HDMI або AV-кабель), під’єднуєте до неї звичайну дециметрову антену, і переглядаєте 32 українські телеканали, серед яких інформаційні, розважальні, дитячі та регіональні програми. Якщо у вас новий телевізор із вбудованим тюнером DVB-T2, він теж зможе приймати сигнал, але в багатьох випадках він працює гірше, ніж зовнішня приставка, і чому так – ми опишемо далі.

Розповсюдження сигналу в Україні забезпечує компанія “Зеонбуд”, яка є національним цифровим оператором телемережі й має відповідну ліцензію від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

У деяких країнах (для прикладу, у Німеччині або Італії) цифрове ефірне ТБ частково або повністю платне, але в Україні роботу передавачів оплачує держава, а трансляцію каналів — приватні телекомпанії, тому для користувачів воно безоплатне. 

Щоб дивитися безплатне цифрове телебачення Т2 у найкращій якості, достатньо придбати приставку, під’єднати антену — і налаштувати канали.

Оберіть моделі World Vision від вітчизняного бренду з 15-річною історією  

Це техніка, що створена з урахуванням специфіки українського мовлення, та яку відзначає стабільна робота з сигналом навіть у складних за покриттям зонах.

Порівняно з багатьма іншими на ринку, Т2-приставки World Vision:

• Мають продумане, зрозуміле меню українською;
• Точний ручний пошук, зручне відображення рівня сигналу та підтримку функцій, які в моделях схожої цінової категорії часто відсутні;
• Всі приставки оснащено USB-портами (переважно двома) — для запису ефіру та оновлення ПЗ;
• Деякі моделі мають Wi-Fi та LAN-порти (роз’єми для підключення комп’ютера, телевізора, роутера тощо через локальну кабельну інтернет-мережу) – для доступу до онлайн-сервісів та перегляду IPTV;
• Всі – оснащені вбудованими медіаплеєрами – для відтворення відео, кіно, музики з USB-накопичувачів та мережевих сховищ;
• Всі моделі Т2-приставок World Vision підтримують стандарт DVB-C, тобто працюють не лише з ефірним сигналом (Т2), а й з цифровим кабельним телебаченням, тобто вони – універсальні пристрої для використання і в місті, і поза його межами;
• А оскільки бренд World Vision є вітчизняним, задля отримання технічної підтримки ви завжди можете звернутись до офіційного сервісного центру.

Придбати приставки World Vision з офіційною гарантією можна на сайті onestore.kyiv.ua — тут актуальні моделі та перевірені версії прошивок.

Міф 2: Щоб Т2 працювало, потрібен інтернет

Це поширене непорозуміння. Насправді система цифрового ефірного телебачення Т2 не має жодного стосунку до інтернету. Вона працює на базі наземного радіосигналу, що передається передавачами у дециметровому діапазоні так само як і аналогове телебачення в минулому, але з використанням сучасного цифрового стандарту DVB-T2. 

Цифровий сигнал передається через радіохвилі, його приймає антена, а потім декодує тюнер в телевізорі або Т2-приставці. Цей сигнал:

• Більш стійкий до перешкод (погодних умов, рельєфу місцевості, будівель тощо);
• Порівняно з аналоговим телебаченням, Т2 транслює зображення у високій цифровій якості (HD, Full HD) і підтримує об’ємне багатоканальне звучання (Dolby, Audio Codec 3);
• Йому не потрібно жодного інтернет-з’єднання — ані мобільного, ані дротового;
• Завдяки технології прямого виправлення помилок FEC (Forward Error Correction) навіть при слабкому сигналі картинка “не сиплеться”.

Міф 3. Т2 — це супутникове телебачення

Цифрове телебачення Т2 — наземне, а не супутникове телебачення, що транслюється через мережу передавачів, що знаходяться в обласних та районних центрах, і поширюється “через повітря” (радіоефір). Для його прийому не потрібно ставити “тарілку” на балконі чи на даху. Достатньо звичайної кімнатної або зовнішньої антени. Тобто Т2 — це технічно сучасне продовження класичного ефірного мовлення, яке існувало в аналоговій формі десятки років, просто тепер це цифровий формат з вищою якістю зображення, стійкістю до перешкод і можливістю мультиплексування (трансляції кількох каналів в одному частотному пакеті). А от супутникове телебачення дійсно потребує складного додаткового обладнання.

Т2 — це ефірна цифрова система, доступна переважній більшості населення України в зоні покриття, і на відміну від супутникового сигналу, таке телебачення не потребує використання великої кількості надскладного обладнання, та має меншу “погодну залежність”.

Міф 4. Усі нові телевізори вже мають Т2, тому приставка не потрібна

Це — часткова правда. Багато сучасних телевізорів (вироблені після 2015 року) справді мають вбудований цифровий тюнер, але все одно Т2-приставку краще використовувати, бо вбудований тюнер часто має:

• Неповну або некоректну підтримку українських частот — деякі телевізори обмежені по частотному діапазону;
• Дуже незручне меню налаштувань – це одна з найчастіших проблем, яку відзначають як користувачі, так і технічні фахівці. У багатьох моделей меню сканування каналів побудоване нелогічно, має лише автоматичний пошук без можливості ручного налаштування, не показує рівень сигналу, або в ньому взагалі важко знайти розділ для ефірного телебачення;
• Завдяки регулярному оновленню ПЗ та кращій сумісності, зовнішні Т2-приставки швидше та ефективніше працюють з сигналом, що розповсюджується територією України;

У всіх цих випадках зовнішня Т2-приставка гарантує повну технічну сумісність з українським сигналом, має інтуїтивно зрозуміле меню та гнучке налаштування каналів.